Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 914/106/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Гольцової Л.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалу від та на постанову відГосподарського суду Львівської області 07.09.2015 Львівського апеляційного господарського суду 05.11.2015у справі Господарського суду№ 914/106/15 Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Тепловодосервіс"простягнення заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Конопліцький І.В.;- відповідача повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

06.01.2015 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-тепловодосервіс" про стягнення заборгованості у розмірі 256 424, 21 грн., пені у розмірі 67 881, 93 грн., інфляційних втрат у розмірі 108 632, 25 грн. та 3% річних у розмірі 26 420, 62 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.02.2015 у справі № 914/106/15 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-тепловодосервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 67 881, 93 грн., інфляційні втрати у розмірі 108 632, 25 грн. та 3% річних у розмірі 26 420, 62 грн.; в іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 у справі № 914/106/15 (колегія суддів у складі: Матущак О.І. - головуючий суддя, судді Дубник О.П., Скрипчук О.С.) скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.2015 у справі № 914/106/15 в частині стягнення пені у розмірі 67 881, 93 грн., та в цій частині прийнято нове рішення, яким стягнуто пеню у розмірі 33 940, 96 грн.; в іншій частині рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.2015 у справі № 914/106/15 залишено без змін.

11.06.2015 на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.2015 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 видано накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2015 у справі № 914/106/15 залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 у справі № 914/106/15.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-Тепловодосервіс" звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних на рік (з червня 2015 року по травень 2016 року) з погашенням боргу щомісяця по 14 364,46 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.09.2015 у справі № 914/106/15 (суддя Коссак С.М.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2015 (колегія суддів у складі: Матущак О.І. - головуючий суддя, судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.), заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Тепловодосервіс" про розстрочку виконання рішення задоволено частково; розстрочено виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.2015 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 відповідно до наступного графіку: до 01.10.2015 - 24 624,81 грн.; до 01.11.2015 - 24 624,81 грн.; до 01.12.2015 - 24 624,81 грн.; до 01.01.2016 - 24 624,81 грн.; до 01.02.2016 - 24 624,81грн.; до 01.03.2016 - 24 624,81 грн.; до 01.04.2016 - 24 624,85 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.09.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2015 у справі № 914/106/15.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Обґрунтовуючи підстави для надання розстрочки виконання рішення суду, відповідач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія-Тепловодосервіс" на даний час знаходиться в скрутному фінансовому становищі, яке позбавляє можливості в повному обсязі виконати рішення суду та надав на підтвердження тяжкого фінансового становища копії фінансових звітів підприємства, згідно із якими збитки підприємства становлять за перше півріччя 2015 року 2 190,0 тис. грн., за 9 місяців 2015 року 1 941,2 тис. грн.; відповідачем надаються послуги по теплопостачанню державним установам та організаціям, які фінансуються виключно з державного бюджету.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що боржник в повному обсязі погасив основну заборгованість за рішенням Господарського суду Львівської області від 23.02.2015 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2015.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд касаційної інстанції вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; належним чином проаналізували докази в обґрунтування заяви відповідача про розстрочку виконання рішення та керуючись вимогами ст. 121 Господарського процесуального кодексу України правомірно прийшли до висновку, що розстрочка виконання рішення зробить реальною можливість його виконання, на підставі чого обґрунтовано розстрочили виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.02.2015 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2015.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у судових рішеннях, що оскаржуються. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Отже, ухвала господарського суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм процесуального права, зокрема ст. 121 ГПК України, та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.09.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2015 у справі № 914/106/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.А. ГОЛЬЦОВА